Шепотів що тебе ціную...
Шепотів що тебе кохаю.
І що ночі плекав надію,
Надто вперто з словами бажаю.
Тримав руки в своїх долонях,
Ловив погляд і поглядом линув.
Сріблом ліг на твоїх дивних скронях.
І кохав кожну мить без зупину.
Вгамував біль і тугу надмірну,
Цілував,теплі,ніжні губи...
Покохавши свою благовірну...
Говорив що її не розлюбить.
Шепотів що тебе ціную...
Шепотів що тебе кохаю.
І що ночі плекав надію,
Надто вперто з словами бажаю.
(Понкратова.О.В.)
Надто вперто з словами бажаю
© Copyright: Лена Грама, 2016
Свидетельство о публикации №116042210606
Свидетельство о публикации №116042210606
Рецензии