Чередуй свою мову з мовчанням.
Незабутній твій погляд у пустку.
Я накину на гірке кохання...
Перламутром змальовану хустку.
Ти забудеш чи ні я не знаю.
Я ж повірила,чи було варто?
Та я досі і щиро кохаю...
Нехай з болем кохання,-з азартом.
Пахнуть м'ятою твої цілунки,
Надаремно забути бажаю.
Долі нашої ніжні дарунки...
Я ж цілунком тобі повертаю.
Свіжим,ніжним і терпким.Жадано,
Пригорнусь до плеча знов щокою.
І прокинусь із сонцем рум'яним,
Не знайшовши у ночі,-покою.
(Понкратова.О.В.)
Ти забудеш чи нi я не знаю
© Copyright: Лена Грама, 2016
Свидетельство о публикации №116042210444
Свидетельство о публикации №116042210444
Рецензии