Підводься...
До прірви залишились кроки,
а далі - свобода!
Погодься,
кохання - шукає мороки,
де біль - нагорода.
Торкнися...
Мої загрубіліі руки
тремтять до світанку
над виссю...
Довіра шукає розлуки
серцевих останків.
Єдина...
Душа, що співала у небі
пісні від любові.
Загину
у вічній жіночій потребі
в недоброму слові,
що сяє
з обкладинок чорних
полиць із книжками.
Немає!..
І душу ніхто не пригорне
дощем і річками...
Лен чудо
серпневої віри у січень
підкаже дорогу...
Не буду!..
Допоки мене не покличуть
всміхнутися Богу...
І Вишній
читатиме збірку поезій,
як критик завзятий.
Колишнє...
Іржавая пляма на лезі
в руках у вар'ята..:)
Легкiсть ранiшнього вибору
© Copyright: Александр Ноцкий, 2016
Свидетельство о публикации №116041901622
Свидетельство о публикации №116041901622
Рецензии
