Шон Маклех - Город Снега

Вольный перевод
стихотворения
Шона Маклеха «Мiсто Снiгу...»*
http://www.stihi.ru/2015/12/11/5431



         

                «Снегу все больше при всех               
                при пяти вратах.»               
                (Вернер Ламберзи)


Я знал человека,
Который... родился в Городе Снега,
Где люди на нас жили похожие
И, вроде бы, жили как жили,
И вдруг.. стали снеговиками – 
Снежными бабами либо дедАми – 
Полностью... отмороженными.
С носами – морковками
И шляпами – вёдрами,
И думают, как было б неплохо им,
Возможно действительно здорово,
Разом весь мир заморозить,
Стал бы их Город Снега –
Вроде аттракциона потешного...
А то один ужас от стужи (с глазами остекленевшими)...
И стал б Город Снега – катком...
Сейчас – ко всему безразличие, ненависть,
Да отношенье к теплу – с холодком,
Как к тем сердцам, что горя огоньком,
МечтАми пылкими грезили...
Пока – дымоходы и розвальни,
Сердца, что сковало морозами.
Оледенья эпоха – в Городе Снега,
Смертью стылой чреватая,
Даже без королевы...
И без гигантских мамонтов,
Без носорогов – шерстистых страдальцев...
Один ледниковый период,
Когда лишь неандертальцы
Немые – в стуже лица застыли,
Глаза – запорошены снежною пылью...
Живут и снуют, самоедство – в утеху
В застывшем от ужаса Городе Снега...

_________________________________________

*«Мiсто Снiгу...»
Шон Маклех

http://www.stihi.ru/2015/12/11/5431


                «Снігу дедалі більше при всіх
                при п’яти брамах…»
                (Вернер Ламберзі)

Я знав людину,
Що народилася в Місті Снігу,
Де люди були як люди
І жили як жили,
А потім стали сніговиками –
Сніговими бабами і дідами –
Відмороженими
З морквинами-носами
І капелюхами-відрами,
І думають, як то добре
Було б, чи то буде, чи то є
Весь світ заморозити,
І було Місто Снігу – забавка
Чи то весела розвага,
А нині холод (очі скляні),
І було Місто Снігу – ковзанка,
А нині – байдужість і ненависть
До всього, що тепле,
До сердець гарячих
Сповнених мріями.
І було – ґринджоли й димар,
Нині серця заморожені,
Нині вічна зима – в Місті Снігу,
Нині смерть крижана
Навіть без королеви
Навіть без мамутів
Чи волохатоногів носорожених –
Нині вічна зима
Нині тільки неандертальці
Без’язикі, щелепороті
З очима снігової імли
Живуть-існують самоїдствують
У Місті Снігу.