Ранок бере початок від сопіння з твоїх вузьких ніздрів,
Ховає пунктир горизонту під твоїми важкими повіками.
Здавалось, такі однакові, насправді ж - ми дуже різні
I каву п"ємо, переважно користуючись різними стіками.
Ранок бере початок там, де ми розправивши руки
Хапаємось за кожне слово, щоб не стати байдужими:
Я вкотре сідаю за вірші й доволі банальні букви
Збирають усі ригоризми десь подалі, у зоні відчуження.
Ранок бере початок там, де сплітаються босі ноги,
Де хтось у творінні поставив комку, не крапку,
Де о п"ятій ранку з квартири навпроти доноситься стогін
Там ранок бере початок, там ранок бере початок.
Ранок бере початок
© Copyright: Анастасия Онищук, 2016
Свидетельство о публикации №116041807895
Свидетельство о публикации №116041807895
Рецензии