Камышовая любовь укр
Ніби глечик, вранці рано,
перекинулася ніч,
молоком парним туману
пригасивши сонця піч.
Закотилася за плавні,
щоб скупатися в Дніпрі
й зачепилась на останній
діамантовій зорі.
Приспів: Мов смарагд зоря заіскрилася.
За зорю любов зачепилася.
Доки темна ніч – ще кохаємось,
з першим променем – розпрощаємось.
На прощання зірка знову
подарує сонця схід,
поцілунок твій медовий,
солов’їний мрій політ,
простір ситцевого неба,
мальв картатий сарафан,
шлях від тебе і до тебе,
що сховав парний туман.
Приспів: Впав густий туман – нерозведений,
на палку любов очеретяну.
Понад стежкою, за воротами,
чаклував туман з приворотами.
В тім тумані на світанні,
в верболозах по росі
очеретяне кохання
ще блукає в рогозі.
Вип’є з чистої криниці
та захоче знов і знов…
І з зорею заіскриться
очеретяна любов.
Приспів: Ось така любов очеретяна -
в вирі ніжності переплетена.
Хто, лиш мить одну в нім скупається,
враз в русалоньку закохається.
Тихий шепіт – на прощання,
поза човником – ріка…
Та обійми розставання,
та усмішка візника…
За травою рогозою -
зацілований причал
й очеретяній любові -
з білих лілій п’єдестал…
Приспів: Розквітають там білі лілії,
Де комусь любов душу вилила…
І скажу усім по секрету вам:
- Ой! Хмільна ж любов очеретяна!
ВК ХерСон червень 2012
Свидетельство о публикации №116041700233