Материнськ сльози

Присвячується усім матерям ,котрі недочекалися
своїх синів із різних воїн.


Із чорною хустинкою стоїть тихенько мати
Душа її кричить , сльоза з очей упала,
Хіба могла тоді такого лиха знати,
Що рідної кровинки на світі вже не стало.

А серце пам'ятає,що ніби-то ще вчора
Син з нею розмовляв і ніжно цілував,
Але біда прийшла у їхню хату чорна
І ще біднішим світ на героя став.

Не для того ростила свого синочка мама,
Щоби якийсь упир його життя забрав.
Але життя театр і грається в нім драма,
А де хто з глядачив руками заплескав .

Вона могла радіти прийдешнім поколінням,
Онуків потримати в натруджених руках.
У серці осилилися горе і сумління,
Що слЬози вже не висохнуть на її очах.

Та як би там не сталося у кожного є мати
І всі ми народилися у муках і з любов'ю,
Але не кожен може стріляти із гармати
Та руки забруднити свої, чужою кров'ю.

Гееей ! Люююди! Зупиніться, вже годі воювати
Бо ж хліба на землі вистачить усім.
Усі ми так жадаємо, щоби сміялась мати
І щоби гуркотав, лише у небі грім.
Сосєдка О.Д.                16.04.2016р.