А час мина життя сумлінне
Здається повз проходить нас,
Хоча так бути не повинно,
Невже ж таки вогонь цей згас?
А сили б'ються, мов ключи,
З грудей енергія стрибає,
Ти не соромся, ти кажи,
А решта якось почекає.
Живи сьогоднішньою миттю,
Зітри ілюзії і фальш,
Бо кожний день вузлом за ниттю,
Зникають всі проблеми якнайдальш.
Гори, палай, люби, кохайся,
За покликом душі іди,
Здійснити мрії намагайся,
Й забудь минулого сліди!
Живи!
© Copyright: Мария Хрупкая, 2016
Свидетельство о публикации №116041508850
Свидетельство о публикации №116041508850
Рецензии