Човнова станц я

Двох річок на віки з’єднання
Колискова славетного міста,
Від любові природи зітхання
Тут вода  прозора і чиста.

Увімкнулась машина часу,
У дитинство пірнув безклопотне.
Не помітив тоді я красу,
Чарівне те творіння природнє.

Скрізь навколо дерева стоять
На людей увесь час поглядають,
А навпроти співи звучать
Та музики симфонії грають.

У старому парку стежками
Після праці люди гуляють,
Їхні очі про вічне думками
Від кохання справжнього сяють.

Стара верба під гілочки манить,
Від спекотного сонця ховає,
Бо воно бесжалісно палить,
А верба  холодком обіймає.

Із любов’ю вода берег пестить,
Мальовничі човни хилитає.
Он мистець олівцем папір креслить,
Бо будівля його надихає.

Білосніжна красується станція
Для човнів спеціально сбудована,
Особлива приваблива грація
І свіженьким вапном вибілована.

Гомінкі зустрічає весілля.
Ракурс кадру шука папараці.
Та казкове манить довкілля.
Для митців малювання тут праця.

Вечори співають відлунням
Колискової жаб’ячим хором,
А сріблястий місяць чаклун
Наганяє сон на нас змором.

До річок зірки падають жменями
І у теміні десь там зникають.
Соловейко чарівними трелями
Нашу душеньку ніжно плекає.

Хай  у спадок залишиться диво
І прийдешнім нехай поколінням,
Буде затишно  також  ,красиво
Чарівне це природнє творіння.
Сосєдка О.Д.                14.04.2016р.