Найди меня... Елена Каминская

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2016/04/07/11433


Найди меня – потерю – в строчках тех
Стихов, что не написаны и ныне…
Быть может, неудачница из всех,
Но очи – два сапфира тёмно-синих…

Узнай меня и в капельке дождя...
средь множества – одну меня, единый ...
вот в душу не впущу и погодя –
мокрёхонька лежит она под тыном...

Возьми её в ладони, но постой:
Желанье жажду сбить любви не стоит.
Уста, что вишни (ты ведь не слепой)…
Люблю любого – грешного, святого…

Прижми меня ты к сердцу, не отлынь.
Равны огонь его с водою в силе!
Давай спасёмся вместе от хулы
Словесной, чтобы пули все – навылет!

Как солнце припечёт, спасай же честь!
Найдёшь ли ты вторично, неизвестно…
Нет-нет, дождём, росою: я ведь есть!..
Хоть паром, а вернусь к тебе невестой.

Не бойся, если рядом загремит:
Я жемчугом осыплю, а не градом…
Люби меня и тешься каждый миг,
В улыбке ты найдёшь себе отраду.

* - дождя(с укр.)


Оригинал:


Знайди мене – загубу -  у рядках
Тих віршів, що неписані донині…
Можливо, я  - невдаха із невдах,
Та очі – два сапфіри сіро-сині…

Впізнай мене у крапельці дощу,
Між безлічі – одну, оту едину…
Можливо, я  у душу  не впущу:
Мокрісенька лежить вона під тином…

Візьми її долонею, не пий,
Бо спрагу не вгамуєш, не для того
Вуста червоні (ти ж бо не сліпий)…
Кохаю я і грішного, й святого…

Тримай мене, до серденька тули…
Вогонь його з водою рівні в силі!
Врятуємося разом від хули
Словесної,  і кулі всі – навиліт…

Та сонце припече – рятуй своє!
Бо другий раз чи знайдеш – невідомо…
Ні-ні, дощем, росою – я ж бо - Є,
Чи паром повернусь до твого дому.

Не бійся, як зненацька загримить:
Перлинами засиплю, а не градом…
Люби мене та тішся кожну мить,
У посмішці знайдеш собі розраду…