Весняна рапсодiя почуттiв...

Це не перша наша весна разом, але перша, коли ми поєднані душею. Дві паралельні стежки, які дозволяли нам бачити один одного, але не відчувати, перетнулися й вивели на одну дорогу. Незрозумілість минулих помилок штовхала нас крізь похмуру сірість буденності, й ми все виконували радше на автоматизмі, не відчуваючи того потягу життя, яке надихає. Пора року, то було лише споглядання, як швидко плине час на самоті. Ця весна захопить обох різнобарвністю нових, спільних вражень, теплотою почуттів, відкритістю поглядів. Час не спинити, але його можна розмалювати чуттєвими кольорами любові.


Рецензии