Згустками глею

падає дощ ти ховаєш світлу потилицю у вишневий попкорн
він вистрілює між гіллям і звисає вразливими китицями
у вакуумних подушечках химерно грається голосом Дорн
і все мною сказане фільтрується душевними митницями

дістатись до тебе прочесати відстань у сотні глухих апогеїв
і щоб моя галактика не зазнала навіть частково реінкарнації
нашим спогадам треба стати згустками глею
такої консистенції щоб не застрягти у власній прострації


Рецензии