Зачинити забула я двері –
І в кімнату ввірвався вітер.
Підлетіла фіранка до стелі,
З підвіконня упали квіти.
Напівмертві, із шаром пилюки –
Марні спроби їх воскресити.
Та усе не доходили руки
Віднести на смітник „посадити”.
Я вдихнула на повнії груди:
Світ миттєво навкруг змінився.
Як було колись – так вже не буде!
...Так в житті моїм й ти з'явився.
Вiтер
© Copyright: Елена Макарчук, 2016
Свидетельство о публикации №116041010392
Свидетельство о публикации №116041010392
Рецензии
Майстерно написано. Дуже цікавий вірш! Сподобалось!
Артур Грей Эсквайр 11.04.2016 02:04 • Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 11.04.2016 02:04 • Заявить о нарушении
Щиро радію, що сподобалося! Я тепер тут рідко з"являюся: більше на сайті української поезії зависаю. Саме тому, що там розуміють такі вірші як цей. Та і якось більше відгуків отримую. хоча здавалося б тут авторів більше. Але вони видно саме "писатели а не читатели" ))
Елена Макарчук 11.04.2016 18:34 Заявить о нарушении
Елена Макарчук 11.04.2016 18:34 Заявить о нарушении