Краплі дощу падали з неба
Землю змочила вода
Знаєш тебе, мені більше нетреба
То залишайся сама.
Знаю я, мене зрозуміє
Осінь грозова
Сльози твої не допоможуть
В твоїх очах помітно обман.
Ночою ясно місяць засяє
Заіскриться сріблом вода
Я за собою двері закрию
І ключ тобі свій віддам.
Чорні хмари небо закриють
На місто впаде темрява,
І в ній мене шукати не треба
Бо не знайдеш знаю я.
В кімнаті пустій світла не треба
І виходу звідти нема
Вона залишилась навіки там жити
І помирати сама.
Вона - це любов мені більше не треба
Від неї лиш щастя і біль
Вона наче вірус впавший із неба
Чума захопивша світ!
Любов чума
© Copyright: Алекс Дампир, 2016
Свидетельство о публикации №116040900728
Свидетельство о публикации №116040900728
Рецензии