Я того жадаю що вже маю,
Любов свою о пiвночi чекаю,
Не зрадь мене кохання подих тихий,
Зостанься бiля мене милий.
Прощавай мiй любий, сонечко вже сяэ,
Голову тихенько пiдiймаэ,
Такий солодкий сон що я боюсь,
В твоэ тепло всеж знову вiддаюсь.
Як море дна немаэ i любов,
До тебе лине знов тай знов,
Таж я того жадаю що вже маю,
До тебе ручоньки своi знов простягаю.
Сон не обернеться нiколи в дiйснiсть,
Тому й не благаю послати милiсть.
Що бiльш тобi добра я вiддаю,
То бiльш своэ кохання впiзнаю,
Те що любов твоя до мене щира,
Не згасне в цьому до тебе вiра.
Я того жадаю що вже маю
© Copyright: Людмила Дубищева, 2016
Свидетельство о публикации №116040805936
Свидетельство о публикации №116040805936
Рецензии