Десь високо у Небі над горами
Пташиний голос маревом висить,
Прозорими дзвінкими ручаями
На Землю лине, серце веселить…
Розвиднюється… Хмари сунуть далі –
Ген-ген туди, де ще підуть дощі…
Безмежність розмальовує печалі
У лагідні пастельні кольори…
Яснішає у Небі над Землею…
Дарує голос Світло і Красу,
Від сну звільняє Яв-Гіперборею…
Життя співає радісно: Люблю!
08.04.2016
Десь високо у Небi над горами
© Copyright: Катерина Жебровська, 2016
Свидетельство о публикации №116040804058
Свидетельство о публикации №116040804058
Рецензии