Ти, як вітер в мої вітрила,
Ти вогонь, що запалює душу.
Ти повітря моє, ти крила:
Хоч-не-хоч, а літати мушу.
Ти весна. Тільки в тім-то й справа:
Може сильний вогонь спалити.
Що занадто - то вже не здраво.
Переходить весна у літо:
Залишає нас, забуває.
Крила - ризик падінь з висоти.
... Віру все-таки в серці маю:
Ти не спалиш й не кинеш в біді.
Ти, як вiтер
© Copyright: Елена Макарчук, 2016
Свидетельство о публикации №116040811517
Свидетельство о публикации №116040811517
Рецензии