Ти думаєш, що мертва тільки ти?
Що тільки в тебе опустились руки?
Я теж стою на краю пустоти,
Я теж ковтнула гіркої отрути.
Так схожі й абсолютно різні ми,
Діаметрально протилежні, якщо хочеш,
Твої вуста шепочуть: "Полети!"
Я лиш стрибати вмію,
Відкрий очі!
Поглянь, де ми знаходимось тепер,
Ось та велика прірва під ногами.
Ти всі свої думки порви,
Як клаптики написаної драми.
Усе життя пливе перед очима,
Час зупинився,
Вистачить нам сили,
Щоб подивитись,що в нас за плечима,
Щоби пірнути вниз з ногами?
Ти ж не збираєшся тонути,мила?
Ти ж вижевеш іще раз,
Правда??
Пр рва
© Copyright: Былая Жизнь, 2016
Свидетельство о публикации №116040511331
Свидетельство о публикации №116040511331
Рецензии