Ці очі - немов синє море:
Прозорі й глибокі водночас.
Вдивляюсь у них, немов хвора,
Чекаючи дива весь час.
Вуста ці - солодкі від меду.
Так хочу до них доторкнутись,
Відчути цю ніжність неба
Й до тебе скоріш пригорнутись.
Лице - дитинно рожеве
І шкіра, як ті вершки ніжна.
А посмішка - сон березневий:
Свіжа і білосніжна.
Лодоні гарячі,палають.
Зігрієш і в люті морози.
Як тільки торкаєшся мЕне,
Одразу в душі моїй грози...
деальний
© Copyright: Миранда Риварес, 2016
Свидетельство о публикации №116040412075
Свидетельство о публикации №116040412075
Рецензии
