Моэ обличчя нехай сховаэ нiч,
Я так сумую за тобою любий,
Нiкому не збагнуть у чому рiч,
Чому мiй вигляд дуже, дуже сумний.
Бажаю я... тай годi прикидатись,
Зiроньки у ночi не змовчать,
Бiля тебе бiльш не смiю зупинятись,
I очi знов без слiв до тебе так кричать.
Тобi я вiрю з тебе досить слова,
Повiтрям стану бути поряд з тим,
Щоб вiдчувати подих знову,
Лагiдним, коханим, серденьком моiм.
Менi порада не потрiбна люди,
Бiля нього забуваю важкiсть смути.
Моэ обличчя нехай сховаэ нiч
© Copyright: Людмила Дубищева, 2016
Свидетельство о публикации №116040309053
Свидетельство о публикации №116040309053
Рецензии