Ледь встиг менi сказати: прощавай,
Любий, я благаю, не вiдлитай,
Залишись назавжди тут зi мной,
Не забирай кохання, почуття з собой.
Чужа краiна матiрью не стане,
Тай душа в чужiй родинi всеж зiв*яне,
Озернись ще раз на гай, садочок, дiм,
Згадай раптом що з тобой було у всьому тiм.
Чужа краiна~не солодка там водиця,
Чужий стiл~не все що забажаэш з*iл,
У чужому лiжку~не простягнеш нiжки,
Працював як вiл~все подiлив на впiл.
У своiй краiнi друзi э кохання,
У своiй родинi~повага, допомогання,
Тай солодка тут iз долонь водиця,
Весело, яскраво даэ ii криниця.
Щебетять пташки, сонечко знов грiэ,
Вiтерець найкраще почуття нам вiэ.
Ледь встиг менi сказати прощавай
© Copyright: Людмила Дубищева, 2016
Свидетельство о публикации №116040307599
Свидетельство о публикации №116040307599
Рецензии