Розлука танула у роті гіркотою,
Розтікшись по затканому тілу нестримною журбою...
І я лежала на тім ложі сум'яття,
Сховавшись під холодним простирадлом каяття -
Ридала, дивлячись на стелю ночі
Все згадуючи твої вірні, карі очі
Твої пухкі вуста, що палко цілували
Твої невтомні руки, що міцно обіймали
І ті шалені ночі і дні, що ми були разом
І кохалися...Ти був мені дарунком
І світлом сонця...моїм життєвим порятунком...
Лиш серце б'эться в самоті...
лиш промінь ранку у вікні...
26.04.2011
Неминучий спогад болю
© Copyright: Айрэни, 2016
Свидетельство о публикации №116040304208
Свидетельство о публикации №116040304208
Рецензии
