Бувайте люди!
Забудьте, що сварився часто.
Підчас колючими словами
Та Вам бажав я завше щастя.
Простіть мою нестримну вдачу
За різкість речень недоречну
За риму слов, що нестатечно
Все придивлялась в небо лячно.
Під час дощу я мокнув з вами
Палило сонце в літню спеку.
Ділився з вами я бідами
Бувало розбивали глека.
Та не зі зла. Така натура
Що коли в бійку то до крові.
Не бережусь за свою шкуру
І не в бою і не в любові.
Свидетельство о публикации №116040105105