Осторонь

Осторонь

У безвимірній клітці століть
За ромашково-білими гратами
На бетонній тарілці лежить
Каліброване яблуко атома.

Молоком захлинається гай,
Виднокіл у варенні малиновім,
Круасанів небесних розмай
І родзинки ярів між долинами.

Частування холоне, спішіть!
То пожива Землі перед стратою.
Променева хвороба душі
Хепі енду ніколи не матиме.

Зубожіло похнюпився степ,
Упокорений щедрими дозами,
І дощі витанцьовують степ
На свічаді отруйного озера.

Не шукають ні вод, ні грунтів
На лиці паперового острова.
Не бояться прийдешнього ті,
Що повік залишаються осторонь.


Рецензии