Ти назви мене сонцем,
І за руку візьми,
Серце поряд із серцем,
І летять солов'ї.
Мені в очі дивись,
Що ти бачиш, коханий?
Ось і вже народивсь,
Юний місяць рум’яний…
А в очах моїх степ,
І Дніпро на захо'ді,
Старовинний вертеп,
І Душа на свободі.
Терпкий запах калини,
Духа предків печаль.
І політ журавлиний,
І Полтавськая даль…
Ти назви мене сонцем,
І за руку візьми,
Серце поряд із серцем,
І летять солов'ї.
Ти тримай мою руку,
Ворон в небі летить,
Він віщує розлуку,
У цю гарную мить.
А Дух предків, витає,
Над моєю главою,
І надію вертає...
Вік я буду з тобою.
Ти назви мене сонцем...
© Copyright: Ольга Липа, 2016
Свидетельство о публикации №116040110293
Свидетельство о публикации №116040110293
Рецензии
Замечательные чувства, прекрасные стихи!Удачи и здоровья, Ольга!
Эдуард Неганов 05.04.2016 13:39 • Заявить о нарушении
Эдуард Неганов 05.04.2016 13:39 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.