Знову вітер віє в полі,
Знов зозуленька кує.
Знов, юначе править долю,
Знову долю визнає.
Не шукав би, хлопче долю,
Прийде доля до господи.
Пошукав би краще волю,
Волю рідного народу.
Волю, ту що продаємо
Ми щораз за копійки.
Волю, про яку знаЄмо
Що була… в якісь в роки.
Вітер свище, зла наруга
Оповила ліс та степ.
Перетворює яруга
Мою долю у вертеп.
У вертеп, де слово гублять,
Заніміли мов кажан.
Знов кнутами все голублять
Чи підпанки, може пан.
Нашу долю злодій крАде.
По шинках все продає.
Нема долі, нема правди
Тільки зло, облуда є.
Знов розп’яли на хресті
Волю, долю для народу.
Знову правлять, та…не ті,
Що казали правду зроду.
Доля
© Copyright: Александр Бирзула, 2016
Свидетельство о публикации №116033107443
Свидетельство о публикации №116033107443
Рецензии
Так, абсолютно з погоджуюся з Вашою думкою! Дякую за такий прекрасний вірш!
Елизавета Бащева 31.03.2016 21:32 • Заявить о нарушении
Елизавета Бащева 31.03.2016 21:32 • Заявить о нарушении