Татов

Прийди ,з'явися хоч на хвильку,
Я так сумую за тобою.
Побачитись хоч на хвилинку,
Поговорити й знов іти до бою.

Я розумію,що нічого не змінити,
Розумію – зустріч неможлива,
Але й зараз дуже важко вірить
В те, що ти не з нами, це жахливо.

Скільки всього треба розказати,
Запитати у тебе поради,
Знаю,що підкажеш якнайкраще,
Щоб я швидше віднайшла відраду.

Чесно так зізнатись - не свята я,
Бо багато що в житті буває,
Але можеш мною ти пишатися –
Впевнено йду по життю й не обертаюсь.

Знаю,що нічого не повернеш ,
Часто подумки до тебе я звертаюсь ,
Й розумію,що була не права,
І в усьому каюсь, чесно каюсь.

Скільки всього недосказано лишилось,
І не встигли ми поговорити
як належить батькові з донькою,
Як у тебе вмить з'явились крила
Й розлучили всіх нас із тобою.

Та тепер ,я знаю це напевно-
Ти з гори за всім спостерігаєш,
Як не завжди права - розумієш,
Як маленьку ти оберігаєш .

Я б багато що в житті віддала б ,
Аби повернутися назад –
У часи далекого дитинства ,
Коли всі ми разом,чуеш ,тату?


Коли ти ще поряд й це незмінно,
Коли бавились з тобою і сміялись,
Все це буде ще колись , і неодмінно
Я побачу тебе тату…

Мій Янгол з білосніжними крилАми.