Густий туман низини кутає
Спинилось буцімто життя
А місяць в мареві над Удаєм
Мов запеленане дитя.
Усе в природі затихає
Ніч крадеться заздалегідь
І річка береги гойдає
І все заснуло навкруги.
У надвечірню цю годину
Сумлінно дихає земля
Так мати колиха дитину
І спить усе, мов немовля…
Забулась у вісні природа
Дрімає тиша мовчазна
Забудь і ти усі негоди
Та швидше люба засинай.
Густий туман низини кутае
© Copyright: Валентин Крот, 2016
Свидетельство о публикации №116033105062
Свидетельство о публикации №116033105062
Рецензии
