Я все згадав
Пробач мені, моя рідненька
За те, що мало написав
За те, що приходив пізненько
А що хотіла, пробач, не знав.
Листа, що вчора не відправив
А як збрехав тебе тоді
Собі завдання я поставив
Пробач, матусю,повір, мені.
О,боже, мамо, я згадав
Як в сімдесятих ти чекала
Коли не буду я казав
Та все одно ти пригортала.
Весна іде, бузок цвіте
Сідає сонце за горбочком
Спасибі мамо, тобі за ти ,
Що ти пишаєшся синочком
© Copyright: Владимир Олийнык, 2016
Свидетельство о публикации №116033111156
Свидетельство о публикации №116033111156
Рецензии