Куди ділись ті дні,
де ми с тобою не одні
грілись в думок на дні
де загорілись чудні
сумні вогні у голові?
Навіщо втекли пісні
про дивний стан у сні?
Чому з тобою не ясні
розмови, зроблені з брехні?
Коли розкажеш ти мені
чудні історії сумні
про ніжні погляди нічні
що так давно у бурштині?
Явись як марево вночі!
Увись захмарено мовчи
Напевно зрозумію добре й так
Непевно ти сп'янієш у вустах
Моїх.І полетить любов як птах
У все нових й нових світах
Тієї вічної душі, чий страх
Лишає зірки в іменах...
Щоб знову думати про крах
Фіалково надіятись, що шлях
Лиш тут почався й не пропах
Обманом, заздрістю в словах
Нестерпним холодом в очах.
А.Супрун
Куди д1лись т1 дн1?
© Copyright: Андрей Супрун, 2016
Свидетельство о публикации №116033111118
Свидетельство о публикации №116033111118
Рецензии