Варвари

Рівень розвитку людини дав їй можливість зайняти у філогенетичному дереві органічного світу найвищу сходинку. Всі ми належимо до виду  Людина розумна (Homo sapiens). Свідомість і мислення – ось те найважливіше, що відрізняє нас від тварин.

Тому вражає ставлення людей до природи. Чому ми, іноді, так низько опускаємося по відношенню до неї? Кожен шукає для відпочинку чисті, привабливі куточки природи. А що залишає після себе? Порожні пляшки з-під горілки, пива, пластикові вироби, різні банки, пакети, папір та інше.

Невже важко зрозуміти, що природа не заслуговує такого сталення до себе. Це так просто: папір зібрати, відходи з продуктів харчування, які можуть перегнити, закопати в землю. Все є останнє треба скласти в пакет для сміття і забрати з собою, щоб потім викинути в спеціальні контейери для сміття. Так, саме забрати з собою, а не залишати це для тих, хто приїде чи прийде сюди після вас.

Приїжджають люди відпочивати на іномарках, з наметами, в дорогому одязі, а душа гнила. Вони не соромляться тих, хто відпочиває поруч. А все – через вражаючу байдужість людей, яким абсолютно все одно.
Ті, кому доводилося бувати в місті Севастополі, знають, як там чисто. Я була свідком того, як кілька перехожих зробили одночасно зауваження юнакові за те, що він кинув недопалок мимо урни. Без зайвих слів хлопець нахилився і підняв його. Це нормально. Ми повинні підказувати одне одному на наші недоліки в поведінці.

Зовсім недопустимим є жорстоке ставлення до тварин. На березі Печенізького водосховища я побачила  близько  десятка величезних ставкових жаб… без задніх ніг. Вони були мертвими, але з відкритими очима. Жаби не валялися, а сиділи, спираючись на передні ноги, ніби готуючись до стрибка у вічність. Це було жахливе видовище.

Жаб не умертвили, а просто повідрубували  їм задні ноги і викинули живими. Якби можна було спитати тих, хто це зробив, чи наїлися вони.
Людина – варвар! Це страшно!  Всі знають про те, що жаби підлягають охороні. Навіть для наукових експериментів, їх відловлюють за спеціальним дозволом.
Цих жаб-мучениць я зібрала металевою банкою, яка була тут же на березі неподалік, і закопала.

Чому в нашій країні така низька культура громадян? Скільки б законів з охорони природи не було прийнято, всі вони будуть безсилі, доки кожен з нас не навчиться, в першу чергу, поважати себе і людей, які знаходяться поруч, а, отже, і природу, в якій ми живемо. Ми – частина природи і, в той же час, її гості. А гостям треба поводитися належним чином.

Серпень. 2006 рік
На фото Печенізьке водосховище. Вдячна автору за цю красу.
Цікаво, що на цій світлині зображене саме те місце, де відбувалася
описана історія.


Рецензии
Не треба забувати,
На цій планеті,просто гості... Її треба берегти і шанувати,
А люди усе готові зруйнувати.
"пиляють сук на якому сидять"

Юля Куропата   29.03.2016 23:17     Заявить о нарушении
Так, Юля, ми - гості. І не повинні про це забувати.
Дякую за відгук!
Хай щастить!!!

Надежда Крайнюк   31.03.2016 20:26   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.