Прилучанка укр
Я прокинуся сьогодні спозараночку
І, залишивши вагання уві сні,
Привітаю разом з сонечком паняночку,
Ту, що ластівкою снилася мені.
Хай було то все якраз посеред лютого:
Що за диво – взимку ластівка в вікно?!
Ніжний спалах чогось справді незабутнього,
Ніби в кадрі чорно-білого кіно!
Пр. Ой панянко, паняночко!
Грає в серці струна!
Прилучанко Тетяночко,
Ти така чарівна!
Ти струнка, як берізонька,
Ти стрімка, як ріка,
І метка, ніби кізонька,
Ти на заздрість рокам!
Вже давно шановна пані та паняночка -
Хто літає, досягає вишини.
І пливуть роки в пробуджені світаночки,
І кружляють поряд соколи-сини.
І тепло гнізда заповнене онуками,
І щебече невгамовна дітвора,
А душа щемить за милими Прилуками,
Хоч не може вже без сивого Дніпра…
Пр. Ой, панянко, паняночко!
Грає в серці струна!
Я за тебе, Тетяночко,
Вип’ю чарку до дна!
За гніздечко з онуками
І за вашу сім’ю,
За зорю над Прилуками
І за долю твою!
І нехай ясне порою небо хмуриться,
І нехай розсипав лютий білий сніг,
Та сьогодні свято вже й на Вашій вулиці -
Дай же, боже, твоїй долі оберіг!
Щоби разом із застільними співанками
Принесла та доля щастя і добра!
І щоб пані прилучанкою Тетянкою
Над Дніпром пишалась навіть дітвора!
Пр. Ой,Тетянко, Тетяночко,
Грає в серці струна!
Я за тебе, Тетяночко,
Вип’ю чарку до дна!
За гніздечко з онуками
І за вашу сім’ю!
За зорю над Прилуками
І за долю твою!
ВК Херсон лютий 2014.
Свидетельство о публикации №116032802644