Прилучанка укр

ПРИЛУЧАНКА                Бойко Т.М.

Я прокинуся сьогодні спозараночку
І, залишивши вагання уві сні,
Привітаю разом з сонечком паняночку,
Ту, що ластівкою снилася мені.
Хай було то все якраз посеред лютого:
Що за диво – взимку ластівка в вікно?!
Ніжний спалах чогось справді незабутнього,
Ніби в кадрі чорно-білого кіно!

Пр. Ой панянко, паняночко!
        Грає в серці струна!
        Прилучанко Тетяночко,
        Ти така чарівна!
        Ти струнка, як берізонька,
        Ти стрімка, як ріка,
        І метка, ніби кізонька,
        Ти на заздрість рокам!

Вже давно шановна пані та паняночка -
Хто літає, досягає вишини.
І пливуть роки в пробуджені світаночки,
І кружляють поряд соколи-сини.
І тепло гнізда заповнене онуками,
І щебече невгамовна дітвора,
А душа щемить за милими Прилуками,
Хоч не може вже без сивого Дніпра…

Пр. Ой, панянко, паняночко!
        Грає в серці струна!
        Я за тебе, Тетяночко,
        Вип’ю чарку до дна!
        За гніздечко з онуками
        І за вашу сім’ю,
        За зорю над Прилуками
        І за долю твою!

І нехай ясне порою небо хмуриться,
І нехай розсипав лютий білий сніг,
Та сьогодні свято вже й на Вашій вулиці -
Дай же, боже, твоїй долі оберіг!
Щоби разом із застільними співанками
Принесла та доля щастя і добра!
І щоб пані прилучанкою Тетянкою
Над Дніпром пишалась навіть дітвора!

Пр. Ой,Тетянко, Тетяночко,
        Грає в серці струна!
        Я за тебе, Тетяночко,
        Вип’ю чарку до дна!
        За гніздечко з онуками
        І за вашу сім’ю!
       За зорю над Прилуками
        І за долю твою!

ВК Херсон лютий 2014.


Рецензии