Одинак

Скільки болю на мою долю...
А чи буде приємне чи ні?
Ображать себе не дозволю!
Душа знов захворіла в мені...

Біль крадеться до серця, щемить
І немає кінця йому й краю...
Хто у змозі все це зупинить?
Я не знаю, не знаю, не знаю...

Все стерплю бо скорився я долі,
Як не дивно давно не  юнак.
Непотрібний, самотній в неволі...
Одинак, одинак, одинак...
27 03 2016 р
Вікторія Р


Рецензии