Никто кроме нас

Всі ми раби одного супостата.
Топлять в хворобах,
Стріляють в нас з "Града" .
Не за гріхи нам приходить розплата.

Ті ,кому честь не дає розкрадати,
Йдуть мимо волі на фронт воювати.
Ті, хто не в силах країну міняти,
Йдуть Батьківщину свою захищати.

Новини сьогодні: « Загиблих багато».
Війна там палає—несила вмирати.
По цей бік екрану—жага заридати,
Ти дивишся в очі простому солдату.

Може нам суддів вже час покарати?
Хто визначає кому там вмирати,
На фронті вбачає кому панувати?
Вважаєте рок? Ні ,«зелені палати».

Люди найгірші у світі створіння,
Душа як в диявола,образ каміння.
Побачиш ти в дзеркалі ворога-брата,
Здригнулась і Ненька,не час воювати.

Ти познайомишся з ним в віддзеркаллі,
Вдивляючись в очі ворожі,провальні.
На честі людини чорнильні вже плями,
Замість душі вже глибокі там ями.

У війні світовій ми з колін поставали,
Стріляти у брата ми змоги  не мали.
Ворог—не ворог,ворожі в нас душі,
Тепер же ми бідні духовно, й байдужі.

Воронка всмоктала .Ворожі всі душі,
Країну зжирають від моря до суші.
Ворог не там де його всі шукають,
Він із середини все роз’їдає.

Війна—це не бійня,війна—це провалля,
Крокуємо в прірву,вбиваємо брата.
У війні із собою ми стрімко застрягли,
З СЕБЕ Країну нам час вже міняти.