пот к св домост 21. 11. 2015

Я і тільки я несу повну відповідальність за те, що зі мною відбувається. Мої сьогоднішні думки – мій завтрашній день. В чому тоді проблема? Якщо я знаю в чому секрет, знаю, що все чого я хочу – поруч, варто тільки підняти зад!. Ніби роздвоєння особистості. Хочу одне, а роблю інше. Згадалися слова «ты превращаешься в того, кто с тобой рядом..» .. згодна! Але! Чи не нагло думати, що хтось може змінити твоє життя без твоєї участі? Звалювати вину за свою слабкість на когось!? Якщо людина чогось дійсно  хоче – вона прокинеться, коли всі сплять, вона займатиметься важливими для досягнення своїх цілей справами, коли всі інші будуть дивитися фільм, грати в комп’ютерні ігри..та скільки прикладів, а хоч би один собі під носа тикнула. Якось грубо виразилася, але так, я зла. Зла, що моє сприйняття та розуміння особистої слабкості для мене не поштовх вперед а навпаки, розчарування в собі, від якого немає сил. В мене є стільки правил, принципів, своїх бачень та особистих думок, ідей.. я дійсно вважаю себе насиченою особистістю, я багато чого хочу і багато можу. Тримаючи всю відповідальність на собі хочу сказати, що мені дійсно не вистачає «мого» середовища. Якщо зараз я маю такі думки, то в найближчий час все зміниться до кращого. Головне, підтверджувати думки діями. І тут понеслась. «З чого почати?»..цілі, цілі.. Для цього варто виділити 30 хвилин свого, не такого вже й дорогоцінного часу, як я можу судити по своїм діям.. і визначити план, згідно якому я буду рухатися до того, що значить «задоволена!» для мене. Хороший спосіб мотивації, розповідати всім те, чого хочеш, а потім, виконувати все те, щоб не «впасти обличчям в..» перед іншими. Для цього я навіть паблік вк створила..Треба серйозно зайнятися самодисципліною. Сьогодні я організую день так, щоб перед сном могла сказати, що задоволена прожитим днем. Що ж ще.. зазвичай, мої розміри записів в зошит сягають такого. Хм, я навіть писати в зошит стала рідше, слід відновити цю звичку, корисно говорити з собою. Скоро всі прокинуться і почнеться новий день, як пустий листочок, на який можна нанести будь які фарби, і вписати будь – які слова. Признаю свою слабкість, мені слід знайти наставника. Впевнена, що мені не трапляється визначена інформація декілька разів на день чи просто часто. В психології це називається концентрацією мозку. І не тільки наука говорить про те, що в наше життя приходить тільки те, що у висновку буде результатом наших думок. «...Якщо людина дійсно чогось хоче то увесь всесвіт буде сприяти виконанню його бажання..».