Снiжить, снiжить...
Давно весна повинна чаклувать,
Бо вже земля у світ пустила сходи
І жде з небес весняну благодать.
Сніжить. Сніжить… І хмари виснуть мокрі –
Неначе гніт на душі, і серця,
І на думки, колись веселі й добрі,
Коли чекала щастя без кінця.
Захолодило всі мої пориви,
Налиті сумом пишуться слова.
Сніжить. Сніжить… О травню мій красивий,
Прийди скоріш, поки я ще жива!
Свидетельство о публикации №116032711377
Елизавета Бащева 27.03.2016 23:32 Заявить о нарушении
Наталья Бидненко 26.04.2016 20:06 Заявить о нарушении