Я можу бути певен, що людина?..
В життя своє вдивляючись повільно,
Я бачив смугу вчинків нелюдських.
То справа рук чужих. Та ще й моїх…
Я можу бути певен, що людина?..
Величне слово. Ніжне, мов пір’їна.
Але ж не всі, хто хочуть мати крила,
На шиї тягнуть від моралі брилу.
Я можу бути певен, що людина?
До Бога ми звертаймось на колінах,
А, підійнявшись, знову забажаєм,
Того, що розлучило нас із раєм.
Я можу бути певен, що людина?..
Здається, так, але не дуже сильно…
Скоріш усі ми – то лише тварини,
Звір. Від колиски і до домовини.
26.03.2016
Я-Людина?..
© Copyright: Сергей Бобрицкий, 2016
Свидетельство о публикации №116032701067
Свидетельство о публикации №116032701067
Рецензии