кутик

шагрені все менше лишається кутик
з якого здається немає стежин
і ладен згадати і ладен забути
все те що прожив та іще й пережив
потроху наповнює бісова втома
та щось тебе знову вертає на шлях
лишає збентежений глузд переляк
бо й досі щодня прокидаєшся вдома 
і видасться всесвіт не зовсім порожнім
прийдуть несподівано думи святі
і ти розумієш ще це є твій дім
і іншого бути не може


Рецензии
Майстерно! Просто вражаючий вірш!

Шон Маклех Патрик   26.03.2016 00:29     Заявить о нарушении
дякую, Шоне!
знаєте, коли оце писалося, про Вас згадував.

Канан   26.03.2016 04:56   Заявить о нарушении