Всесвiтня самотнiсть

Я всесвітня самотність, -
поповзу до живих дерев...
відшукати мене вже не зможеш -
звір печалі нутро роздер...
Притулюся лицем до трави,
обійму незрадливі дерева
і усе це поллю слізьми...
бо сьогодні мені так треба...
Я блукатиму тихо стежками -
і я вип'ю з собою вино
я по снігу ногами босими
бо сьогодні мені всеодно.


Рецензии