Цієї ночі, як тоді,
Далекі весни марились мені,
Які були, яких і не було –
Життя штормами загуло.
Ні серця не було, ані душі,
Лиш пахли цвітом аличі
Твої уста. Далекі весни
Собі скидались на сніги.
Цвіли сади…
В повітрі пахли тютюни.
Під загадкові зорі
Блукали чарівні вітри.
Щасливі ми були! –
Часи минули, загули.
Далекі весни знов примарились мені
Цієї ночі, як тоді…
М.Жарновський 03.07.2009р.
Марево снiв
© Copyright: Микола Жарновський, 2016
Свидетельство о публикации №116032310135
Свидетельство о публикации №116032310135
Рецензии