Ностальгiя

НОСТАЛЬГІЯ

Розбентежуєш душу тугою.
Розворушуєш спомини вітром.
Не простилася лише з тобою,
й досі, ходиш за мною слідом...

Коли з серця тебе проганяла,
сілью сліз окропляла твій слід--
мов зврожена, знову вертала
до душі, через призму літ...

Пов'язала незримими путами.
Зполонила, довічно, кайданами.
Та чи будуть коли спокутими
спомини в перемішку з планами...

Не прощаєш! Кліщем вчепилася,
й упиваєшся серця соками.
Ностальгія, бодай ти вдавилася б
забуттям оповитими рОками!..

(ХТ 20.03.2016)


Рецензии
Майстерно! Дуже сильний вірш! Зачепило....

Артур Грей Эсквайр   21.03.2016 01:28     Заявить о нарушении
Знову дякую!) та здогадуюся , чому "зачепило"...

Хт Ксения Тим   21.03.2016 01:50   Заявить о нарушении