Байкасторяулс
Якось, десь у темнім лісі,
Було сміху чи плачу,
Про такую чудасію,
Я, ніяк не промовчу!
Якось раз, зимовим ранком,
Їжу йшов шукати Лис,
Баче, каченя стоїть на ганку,
І шука на їжу хмиз.
Він до пташечки звернувся,
І мовляв: „Дай скуштувать”.
Та, злетіла з переляку!
Тоді Лис почав жувать...
Пожував він з дві секунди,
І промовив от таке:
”Це справжнісінька бридота!
Як же ви таке їсте?”
Так шукав Лис довго їжі,
Ось! Побачив їжака!
Хоч і був наш Хитрий добрим –
Взяла природа хижака.
Хоч голодний дуже мудрий,
Але забув, що колючки,
Трима їжак для оборони,
А не заради люкс-краси.
Не було часу довго думать,
І з`їв Хитренький їжака...
Я опис вам давать не буду
Про гостроту цього „клубка”.
Я лиш скажу тобі, мій любий,
Легкого хліба не шукай,
А заробляй, і в тебе буде –
Смачний та добрий коровай.
Свидетельство о публикации №116032102773