Бліда багатоповерхівка, майже на лінії вогню,
В ній розумію, що ніколи цих хижаків не зупиню.
Їм недостатньо буде крові чужих невісток та синів -
Коли закінчаться набої, вони пожруть своїх братів.
Вони так роблять вже не вперше, і в цьому бачать сенс життя -
Себе принести та родини, як жертву, на олтар вождя.
Покласти серце та сумління, здоровий глузд віддать вогню,
Нема людини - є машини, страшне драконове меню.
Я бачу крізь розбиті стіни дитяче ліжко, пил, ляльки…
Не може раб мене звільнити – тримає страх його думки.
Чи зможу я його спинити? Кожен із нас обрав свій шлях.
Я маю волю захистити, з братами подолати жах…
20.03.16 Добропілля
Красногоровка
© Copyright: Рустам Салахутдинов, 2016
Свидетельство о публикации №116032012547
Свидетельство о публикации №116032012547
Рецензии