Лине сон через всі хати,
Всіх хапа, крім немовляти.
Міцно сплять матуся з татком,
А немовля говорить з янголятком.
Янгол пісеньку співає,
Й казочку цікаву промовляє,
Оберігає спокій немовляти,
І вчить його потроху розмовляти.
Виростає ця дитина,
Немов з дощика краплина.
І не згадує ні Бога,
Ані янгола живого.
І сміє згодом промовляти:
«Не бачив Бога! І не хочу знати!
Бо це все вигадки старечі!
Ідіть і розкажіть малечі!»
Мовляв: „Мені цього не треба!”
Таких людей Господь вбачає з неба,
І дуже жалує за ними,
Й дає їм згадочку про те, хто пестив їх, як ті були малими.
Адже Господь бажає нам спасіння,
В життєвий шлях дарує ласку і везіння,
Щоб ми звернулися до Нього,
І дали відсіч всім початкам злого!
Милосердя Творця
© Copyright: Никола Мирославски, 2016
Свидетельство о публикации №116032012021
Свидетельство о публикации №116032012021
Рецензии