Близьк

Близькі
 
Рік за роком, рік за роком… і так завжди. Знайомі і друзі з’являються у нашому житті. Чи всі вони близькі? – В деякій мірі… Когось ми бачили лише на фотографії, а когось бачимо, майже, кожен день. Деколи, ті, що на фото, нам ближчі – так буває. Наприклад, коли біля нас багато людей, а наші рідні далеко від нас, то хто нам ближче? Але не в плані, хто ближче до нас, а нам… Трапляється й так, що людину бачив декілька разів у житті, а вона стала близькою!
  Уявимо, пройшов час – ми залишили цю землю. Пройшло ще трохи часу. Настало Воскресіння мертвих… Всі зустрілися! Але де ті, кого ми знали? Відбулося Преображення… Ось, рідні та знайомі з фотографій, зовсім небагато друзів, а приятелів – і тих менше… Містична Церква Христова стала видимою! Підходять люди, називають себе. Розумом згадуєш їх, але не впізнаєш. Виявляється, що внутрішнє їх життя не відображалося зовні. Одних не впізнаєш, бо знав їх іншими – кращими, а інших не впізнаєш, бо знав їх, начебто злими, але це виявились люди святого внутрішнього життя, яке стало видимим. Швидко упізнавались рідні – це, мабуть від природи… Правда, були випадки, що й рідні не впізнавали рідних, бо вщент зруйнували фундамент навіть природної близькості своєю злобою – втратили духовний і душевний зв'язок з ними.
  Ті, котрі зналися лише в обличчя, ледве-ледве згадували один одного. Душевні зустрілися також не зовсім миттєво. Ні на одну секунду не забуваючи і не шукаючи своїх, зустрілися духовні: люди, у яких був один і той самий ідеал – ідеал Христа.