Ти полiт, що несе лелека
Не тому що ти так далеко.
А тому,що в моєму серці...
Ти політ,що несе лелека.
Ти є пісня моя віднині,
Що на звуки,лунає,-флейти.
І у серці моїм тепер ти...
Мов надія що часом плине.
Линуть знову,далеко в далі...
Запізнілі слова,чудові.
Що казати тобі бажала,
На жаданій і рідній мові.
Сумуватиму за тобою.
Гарна вийшла у нас розмова.
Та з тобою й мовчати гарно,
Не сказавши в слух,жодного слова.
Сумуватиму за тобою.
Тихо трави зелені в'ються.
І летять в далечінь лелеки,
І смереки у вись горнуться.
(Понкратова.О.В.)
Свидетельство о публикации №116031903889