Ти любив Макса Фрая з письменників,
Габріеля Ґарсія Маркеса та Альбера Камю.
Вони були для тебе немов би священики,
У твоїй власній релігії, що полюбляла "Чуму".
У тебе були власні сто років самотності,
У тебе були пригоди немов у алхіміка,
Ти вірив в теорію Дарвіна, та відносності.
І це була твоя персональна лірика.
У тебе був смак - ти любив Марію Чайковську,
Металліку, нейборхуд та Бекстріт бойз,
А твоя душа - заходилась в плясці бісовській,
І тобі вже не треба був клятий Джеймс Джойс.
Ти любив книжки усією душею,
А я любила тебе, але ось оказія,
Вони для тебе були реальністю усією,
А ти був реальністю моєю,
Моя єдина,
Кохана,
Фантазія.
архивно-майское
© Copyright: Данковская, 2016
Свидетельство о публикации №116031711980
Свидетельство о публикации №116031711980
Рецензии