Укравшая любовь укр

ТА, ЩО ВИКРАЛА ЛЮБОВ

А в житті, мов в стрімкому потоці -
Вир поглине і випустить знов.
І давно вже живе на тім боці
Та, що викрала в мене любов.
На тім боці, далеко-далеко,
У верхів’ї  тієї ріки,
Де гніздо змайстрували лелеки
І куди відлітають думки.

Пр: Чий я тепер і ти чия -
        Вже значення не має.
        Життя бурхлива течія
        З’єднає й роз’єднає.
        Красунь багато зустрічав,
        Але чому – не знаю
        Їх обіймав, та відчував,
        Що лиш тебе кохаю!

Там в шовково-духмяних  покосах
Розгубила намисто роса,
Там блукала в росі нічка боса,
Боса нічка …, чи в росах - краса? …
Там вінок з поцілунків медових
Зацілований липень сплітав.
Там тонув я в очах волошкових
Й лиш світанок мене рятував.

Пр: ................

Вже ніколи тебе не побачу,
Марно зводити нові мости.
За кохання давно я пробачив…
Забирай! Та мене відпусти…
Геть хмільний від любовної рути
Я піду, щоб … вернутися знов,
Бо ніколи не зможу забути
Ту, що викрала в мене любов!

Пр: …………………..
ВК 2002р.