Ми з тобою довго у розлуці,
нас розділяють кілометри.
Це найбільша рана у серці, -
рік не бачити сестри.
Колись ми гуляли з тобою
по зеленим паркам, річкам.
а зараз лиш переписуюсь з тобою.
і часто бачу у своїх снах.
Лиш від одного душа моя радіє
щотижня я чую твій голос.
Зналаб ти як я чекаю,
того дняколи додому прийдеш ти.
Ми будемо жити разом,
гуляти як колись по місту.
Як класно мати старшу сестру,
яка зуміла стати шей другом.
Сестр!
© Copyright: Мира Лис, 2016
Свидетельство о публикации №116031409171
Свидетельство о публикации №116031409171
Рецензии
