А сніг холодний випав навесні.
Ти поглядом спіймаєш білую сніжинку.
Вона розстане,наче лід в теплі,
І на траві зустріне свою половинку.
Серед старого міста свіжий сніг мете,
У тебе тепло і спокійно у кімнаті,
Розтане скоро він,на серці розцвіте,
Травнева яблуня ясними днями.
Чому,колючий,падаєш сьогодні?
Де сонце березневе,де тепло і ти?
Мовчить,і падає на підвіконня,
Лишаючи в душі холоднійі сліди.
13 марта 2016 г. 16:26
Снiг холодний випав навеснi
© Copyright: Археолог Твоих Глаз, 2016
Свидетельство о публикации №116031309127
Свидетельство о публикации №116031309127
Рецензии
Прекрасний вірш! Символічно. Чудові метафори. Успіхів!
Шон Маклех Патрик 14.03.2016 02:30 • Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 14.03.2016 02:30 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
